Свято рідної мови в початковій школі

«Наша мова калинова»

 Мета. 

Формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови.

Ознайомити дітей з українськими обрядами і звичаями. Пробудити почуття національної гідності. 

Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.

Ведучий

Сідайте , діти , у гурті

Зустрілися ми знову ,

Про нашу мову чарівну

Ми поведем розмову.

Пісня «Батьківська мова»

Учень.

Рідна мова моя, поетична пісенна, 
Пелюсткова і ніжна, як спів солов'я, 
Як народу душа: щира, добра, натхненна, 
Ти найкраща у світі, бо рідна моя!

Учениця.  

Скільки в мові тепла і палкого кохання! 
Туги й щастя дзвінкого, і світла душі, 
Та іскристої радості і шанування, 
Що, хоч просто говориш — виходять вірші!

Учень.

То струмочком дзвенить, то сміється й співає, 
То іскринками гумору враз спалахне. 
Скільки слів в тобі є, лиш Господь один знає. 
Мово рідна моя, ти як сонце ясне!

Учениця.

Бо слова твої серце уміють зігріти, 
Приголубити, втішити можеш одна. 
Мово рідна, ну як нам тебе не любити? 
Ти весела і ніжна, неначе весна!

Вчитель. Кожному народові дорога його мова. «Рідна мова дорога людині, як саме життя» — говорить народна мудрість. Без мови не може існувати народ, його культура. Ми — українці — горді з того, що маємо свою державу, свою мову, волю. Вона звучить, співає на своїй землі у кожному дзвінкому струмочку, у прозорому джерельці, у росяній квіточці, в сонячному промінчику, живе у високій мрії, бо вона на своїй вільній землі, вона у себе вдома.

Пісня «Мій край» 

1.    Мово моя, ти пречиста і славна, 
Трепетна, наче ранкова роса. 
Ти називаєшся нині — державна! 
Все в тобі є: і багатство, й краса!

2.  Мовою рідною я розмовляю, 
Вільно живу я у ріднім краю. 
І Україну мою прославляю, 
Вірність і серце я їй віддаю.

3.  Мово моя, найчистіша криниця, 
Є і краса, і багатство в тобі. 
Кожен приходить до тебе напитися, 
В радості, в щасті, у тихій журбі.

4. Ти з джерела і струмочка дзвінкого, 
З лісу і поля, з квіток і роси. 
З лугу розквітлого, з неба ясного, 
З грому, веселки й світанку, з краси!

Ведуча. Мова ! А що таке мова ?

Народ говорить « слово до слова - зложиться мова ». Про красу української мови писало багато письменників і поетів.  Т.Г. Шевченко ось як про неї каже : 

Учень.  

        Ну що б, здавалося,слова…

Слова та й голос – більш нічого,

А серце б`ється – ожива,

Як їх почує!.. (Т. Шевченко)

Учениця.

Слово моє — ти могутняя зброє. 

Ми не повинні загинуть обоє, 

Слово моє, послужи воякам, 

Краще, ніж служиш ти хворим рукам. (Леся Українка)

Ти постаєш в ясній обнові, 
Як пісня линеш, рідне слово, 
Ти — наше диво калинове, 
Кохана материнська мово! (Д. Білоус)

пісня «Рідна мова»

Учень.

 Добута з надр далеких поколінь,

Ти – скарб наш вічний, українська мова.

Тебе кували в кузнях ковалі -

І гартувалось сталлю кожне слово .

Тобі рости й не в`янути ніколи,

Квітнути в поемах і віршах,

Бо в тобі великого народу

Ніжна і замріяна душа.

Учень.

 Яка ж багата рідна мова! 
Увесь чарівний світ у ній! 
Вона барвиста і чудова 
І кривдити її не смій!

Учениця.

 Солов` їну, барвінкову,                                                    

Колосисту на віки -         

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Учень.  

Берегти її, плекати,

Буду всюди й повсякчас,-

Бо єдина ж ти, як мати,-

Мова кожного із нас!      

Учень.

Тож мову вчи і прислухайся 
До того, як вона звучить, 
І розмовляти так старайся, 
Щоб всім її хотілось вчить!      

Пісня кліп    Ми з дитинства чуєм рідну мову                                            

Виходять діти хлопчик та дівчинка

Ведуча

Хто ви , діточки маленькі ?

Хлопчик.  Я - син України – неньки !

Українцем я зовуся .

Й тою назвою горжуся .

В мене вдача щира й сміла ,

І відвага духа й тіла ,

І душа моя здорова ,

Українська в мене мова.

Дівчинка. Українка я маленька .

Україна - моя ненька .

В неї щира я дитина ,

Добра , люба та єдина .

 Вірна я дочка народу,

Бо козацького я роду,

Щиро я свій рід кохаю ,

Роду іншого не знаю

 На Вкраїні народилась .

В свою маму удалась .

Разом.  Все , що , рідне , ми  кохаєм

Всім , хто рідний , помагаєм.

І чужому  навчаємось,

Але й свого не цураємось.

Пісня   «Діти України»                     

Ведуча.    Любов до нашої неосяжної землі починається з любові до маленької батьківщини, до рідної української мови. Мова приховує в собі багато таємниць. І лише той, хто її вивчає, може знайти, зрозуміти і розкрити ці таємниці. Наша українська мова багата на вірші, пісні, загадки, забавлянки, прислів`я та приказки. Діти зібрали скриньку «Скарбниця української мови»

Відкриймо першу сторінку – це народна пісня.

Кліп «Як Бог таланти дарував» кліп

Учень.

Народна пісня – голос невсипущий,

Душі людської вічне відкриття,

Вона ніколи, як і хліб насущний,

Не вийде з моди сущого життя.

Дівчата-бандуристи

Ведуча. Надзвичайно багата наша українська мова. А скільки у мові є чарівних слів, від яких тепліє на серці, коли їх чуєш і промовляєш сам. Друга сторінка – чарівні слова.

 Учень.

Слово – могутнє! Яка в ньому сила!

Скажеш з любов`ю – і радість росте.

Слово хороше народжує крила,

Ви не забудьте ніколи про це.

Учениця.

Я слова чарівні знаю,

Вивчила охоче,

І в розмові їх вживаю

Зранку і до ночі.

- Доброго здоров`я,Галю!

             - Добрий день, Оленко!

             - Ти до мене, я до тебе

             - Звернемось гарненько!

Учень.  І «спасибі» й «дуже прошу»,

«Вдячний Вам», «будь ласка»,

Словом радість вам приношу,

Світ стає,як казка.

Учень.  «Всім привіт», «будьте здорові»,

«Дякую красненько».

             Ось така чарівна мова,

             Радує серденько.

Пісня  «Українська мова, мова барвінкова»  

Ведуча

Відкриймо наступну сторіночку – прислів,я та приказки

А тепер пограємось у гру «Хто закінчить прислів я?»

- Я почну прислів`я читати, а ви слухайте їх та слова добавляйте.

- Птицю пізнають по пір`ю, а людину - по (мові).

- Без мови немає (народу).

- Пуста мова не варта доброго (слова).

- Хто своєї мови цурається, хай сам себе (стидається).

- Мовивши слово,треба бути йому (паном).

- У кого рідна мова, в того й душа (здорова).

- Вітер гори руйнує, слово народи (підіймає).

Ведуча Діти в ігри гралися? Забавляночками  бавилися,

Хто із вас їх знає,

Нас позабавляє.

 Отже наступний наш скарб – це лічилки, ігри, танці та забавлянки. 

Учні 2-х класів

Танець з рушниками 3-Б клас

Ведуча . Краса нашої мови залежить тільки від вас, від ваших старань. Адже, коли людина не замислюється над тим, як звучить її мова, часом виникають сумні і водночас курйозні ситуації. А які чудові українські  жарти, байки, усмішки та гуморески  складає укр.. народ. Отже відкриваємо наступну сторінку.

«Кухлик»    гумореска

Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші – не мина жодної крамниці.
Попросив він: – Покажіть кухлик той, що з краю.
Продавщиця: – Что? Чево? Я нє панімаю.

Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.
- Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
- На Вкраїні живете й не знаєте мови.
Продавщиця теж була гостра та бідова.
- У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.
І сказав їй мудрий дід:

– Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови

Ведуча. В українській мові дуже багато загадок, їх люблять відгадувати не тільки діти, а й дорослі. Спостережлива людина завжди відгадає загадку. Перевіримо, чи спостережливі ви.

1. Чорне насіння, по білому полю, 
Той його сіє, хто розуміє. (Букви, письмо)

2. Снігові поля, чорні грачі. 
Хочеш розумним бути, 
То бери та вчи. (Книга)

3. Чорні, криві, від роду німі, 
А як стануть вряд, 
Враз загомонять. (Букви)

4. Красивий, щедрий, рідний край 
І мова наша солов'їна. 
Люби, шануй, оберігай 
Усе, що зветься ... (Україна).

5. — Що ти, донечко, шепочеш 
І чому це ти не спиш? 
— Я, матусю, спати хочу, 
Але треба вивчить ... (вірш).

Вчитель. Кожне природне явище, кожну пору року, різні події, людські почуття можна описати українською мовою.  А мовою віршів можна намалювати чарівні картини природи, найпотаємніші почуття, передати всю гаму барв і гармонію людських стосунків. Яка ж вона гарна, чиста, багата і мелодійна — наша українська мова!  Ваші друзі підготували дуже цікавий вірш. Послухайте і скажіть: про що розповідається тут? Чим цікавий вірш?

(Читаємо напам 'ять вірш «Зима»).

ЗИМА

Зимонька завила, зразу загула,
Закружила, захазяйнувала,
Завітрила, засніжила, замела,
Землю заметілями заткала.
Задубіла, зажурилася земля,
Змерзла зовсім, змучилась, заснула.
Закрутила завірюха звіддаля,
Захурделила, завіяла, задула.
Заховались зорі зазвичай,
З-за завії, звісно, заглядали.
Зблідли зовсім, затремтіли, знай,
Звисока зоріючи, зітхали.
Засміялась злісно заметіль,
Заскрипіла, злобою завила.
Замела, задула звідусіль,
Задихалася, загрозливо злетіла,
Збудувала замки заметіль,
Засопла, знесилено заснула.
Засвітилась зіронька. Звідтіль
Заясніло. Злість зима забула.
Засміялась зіронька згори —
Здолана зима! Земля зраділа!
Зацвілися зіроньки з землі,
Забриніли звуки, завесніло!
Зачарована, замріяна земля
Заспівала, знадно заквітчалась.
Затепліло, загуло здаля —
Зимонька занила, запручалась...
Затепліло! Здолана зима!

Мову треба вчити, мову треба знати,

Бо вона священна, як мир, хліб і мати!

 Яка багата і чудова українська мова! Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає «ані кінця,ані краю». Глибше ви пізнаєте її скарби, коли будете гарно вчитися у школі.

Учениці.                    Учи,дитино,рідну мову,

                                    Гордися нею і лелій.

                                    А зрадити голубоньку чудову,

                                    Ти навіть в думці не посмій.

                                    Молися нею юними устами

                                    Вона твоя, як серце і душа.

                                    Вона від прадіда, від тата і від мами.

                                    Вона – Шевченкова,Франкова,Куліша.

                                    Люби її, як матінку й природу,

                                    Горнись до неї – ти ж бо її син!

                                    Вона – безсмертя рідного народу.

                                    Могутній, вічний України дзвін.

Учень.

              Вивчайте, любіть свою мову,

              Як світлу Вітчизну любіть,

               Як степу красу малинову,

              Як рідного неба блакить.

Учень.

Мову треба вчити, мову треба знати.

Ясно й зрозуміло треба розмовляти.

Не кривить душею, мови не цуратись.

А разом із нею долею пишатись.…..

Учениця .

         Бо ж вона така багата,

І така чудова,

Неповторна і крилата,

Українська мова!

Пісня «Мова єднання»

Учитель. Наше свято наближається до кінця. Ми були б раді та щасливі,якби від сьогоднішнього свята ви, дорогі діти та гості, залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові – до рідної мови.

Учень.                      Не цурайтеся мови, люди,

Рідного джерельця.

Хай вона струмочком буде,

Хай дійде до серця!

Хай вона в піснях лунає.

Кожен день і в свято,

Соловейком хай співає

В українській хаті.

Учениця.

             Розвивайся,звеселяйся, моя рідна мово!

            У барвінки зодягайся, українське слово.

            Колосися житом в полі, піснею в оселі.

            Щоб зростали наші діти мудрі і веселі,

            Щоб на все життя з тобою ми запам`ятали,

            Як з дитячої колиски мову покохали.

Діти виконують пісню про українську мову.